Page 57 - 4651

Визначивши  нг в продуктивній частині колектора і  вп в
його частині, що залягає нижче ВНК, ГВК або за контуром
нафтогазоносності, визначають k в і відповідно k нг. Такий
підхід ефективний тільки для чистих (неглинистих)
колекторів, однорідних по вертикалі і латералі. У пластах, що
відрізняються мінливістю характеристик, використовують
формулу:

а а 
k  п m в (2.15)
в m
k 
п нг

або сімейство залежностей k в = f (k п,  нг). Коефіцієнт
пористості визначають за даними аналізу керна, або за
допомогою АК, НК, ГГК-Г.
Для глинистих колекторів з розсіяною глинистістю для
визначення k нг користуються сімейством залежностей Р н = f
(k в).
У необсаджених свердловинах з неглибокою
підвищуючою зоною проникнення k н визначають за
допомогою методу діелектричного каротажу.
Надійність визначення  п залежить від комплексу зондів,
використовуваних для знаходження  п, та умов отримання
діаграм електрометрії у свердловині. Надійне встановлення  п
за діаграмою БКЗ можливо тільки в досить потужних і
однорідних об'єктах. При наявності щільних високоомних
прошарків неколекторів в пласті-колекторі (а також вище і
нижче пласта-колектора) величину Р н необхідно визначати за
діаграмами  еф індукційних і екранованих зондів, оскільки
діаграми  к великих зондів БКЗ (АО > 2 м) спотворені в цьому
випадку екранними ефектами.
Найважливіша сприятлива умова визначення  п –
наявність зони проникнення, глибина якої менша за глибину
дослідження (для використовуваного комплекту зондів). Якщо
ця умова не дотримується, розділити колектори на
продуктивні і водоносні за даними електрометрії без
додаткових відомостей (дані випробувань та ін.) однозначно
не можна. Глибокі проникнення, що роблять неможливим
розв’язання завдання однозначної оцінки характеру насичення

56