Page 31 - 4651

МОДУЛЬ 2
ВИРІШЕННЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ КОМПЛЕКСОМ
МЕТОДІВ ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
СВЕРДЛОВИН

Змістовий модуль 2.1
Виділення пластів-колекторів за комплексом методів ГДС

Виділення пластів-колекторів – найважливіше завдання
геофізичних досліджень свердловин на стадіях пошуків,
розвідки та експлуатації родовищ. По суті ця задача також є
класифікаційною. Ознаки, які використовуються, а відповідно
і застосовуваний комплекс ГДС, пов'язані з відмінністю
колекторів від вміщуючих порід за проникністю, пористістю,
глинистістю і в загальному випадку визначаються характером
розрізу, типом порового простору, умовами буріння.
Перш ніж розглядати рішення цього питання, нагадаємо
основні характеристики пластів-колекторів.
Колекторами називаються породи, здатні містити в собі
рідину або газ і віддавати їх. Основні колекторські
властивості - пористість і проникність.
Пористість характеризує здатність порід містити рідину
або газ в незв'язаному стані. Визначається коефіцієнтом
пористості (k п, %).
Проникність - це здатність породи пропускати через себе
рідину або газ під дією перепаду тиску. Коефіцієнт
проникності k пр вимірюється в дарсі (це позасистемна
2
одиниця) або в одиницях площі (система СІ), 1мД  1фм .
Добрими колекторами є піски, пісковики, алевроліти, пористі
вапняки і доломіт, тріщинуваті породи. Неколектори, тобто
непроникні породи ("покришки") - це глини і аргіліти, щільні
вапняки і доломіт, гіпс і ангідрит.
Методика виділення колекторів у розрізі залежить від їх
типу. Виділяють такі види колекторів (рис. 2.1).
Міжзернові (порові або гранулярні) колектори. Вони
переважають в піщано-глинистих розрізах, але зустрічаються і
серед карбонатних порід. Для них характерні високі значення
пористості (k п від 7-10 % до 30-40 %) і середні значення
проникності k пр від одиниці до сотень мД.

30