Page 23 - 4651
P. 23

Етапи     та    інтервали    досліджень      визначаються
                            технологією  буріння  і  апріорною  інформацією,  наявною  по
                            розбурених інтервалах [3:
                                  1)  Буріння  свердловини  ведуть  при  безперервному
                            контролі  положення  вибою  з  використанням  інклінометра,
                            розміщеного  в  компонуванні  бурильного  інструменту.  В
                            інших  випадках  обсяг  досліджень  розширений  за  рахунок
                            вимірювальних зондів ГК та БК. Передачу даних здійснюють
                            за  допомогою  кабельних  телеметричних  систем  з  сухим  або
                            вологим  з'єднанням  роз'ємів  або  безкабельних  забійних
                            систем з гідравлічним або електромагнітним каналом зв'язку.
                            Вимірювання та реєстрацію даних виконують служби буріння
                            і ГТД;
                                  2)  Для  прив'язки  положення  поточного  вибою  до
                            геологічного розрізу на похилих ділянках через кожні 50-70 м
                            проходки  проводять  прив’язочний  каротаж  (ГК,  БК,  ПС).
                            Останній  прив’язочний  каротаж  виконують  за  30-40  м  до
                            розкриття бурінням продуктивного пласта.
                                  3) Обов'язковий комплекс досліджень в повному обсязі і
                            контрольний  інклінометричний  замір  проводять  після
                            досягнення  проектного  вибою  з  метою  детального  вивчення
                            будови розкритого об'єкта.

                                                 Змістовий модуль 1.4
                                  Літологічне розчленування геологічних розрізів
                                                      свердловин

                                  Літологічне    розчленування      розрізів   нафтогазових
                            свердловин - завдання класифікаційного характеру. Його суть
                            - у поділі досліджуваних об'єктів (пластів) на класи (літотипи)
                            згідно з набором найбільш  істотних ознак, що визначаються
                            за комплексом методів геофізичних досліджень свердловин.
                                  На підставі застосовуваного в даний час комплексу ГДС
                            можна досить детально розчленувати майже будь-який розріз,
                            з тих, що зустрічаються в нафтогазових районах, на пласти і
                            комплекси  пластів,  що  відрізняються  за  своїм  геофізичним
                            властивостям.     При     складанні    літолого-стратиграфічної
                            колонки  свердловини  велике  значення  мають  дані  аналізів
                            керна,  шламу      і  зразків  порід,  відібраних  боковим
                            ґрунтоносом.  Особлива  увага  повинна  бути  приділена  збору
                                                           22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28