Page 68 - 4650

часу (ΔТ=140-250 мкс/м), виділяючи у середині неї всі пористі
і тріщинні різновиди (рис. 7.2, пласти 2 і 4) підвищеними
значеннями ΔТ, незалежно від характеру насичення.
По кавернометрії щільні вапняки відповідають зонам, де
фактичний діаметр свердловини рівний номінальному.
Таким чином, основними при розчленуванні
карбонатного розрізу є методи: УЕО, НГК і АК; додатковими:
ПС, ГК, кавернометрія.

7.3 Порядок виконання роботи

1. За даними, виданими індивідуально кожному студенту
викладачем, побудувати планшет каротажних діаграм
комплексу методів ГДС з використанням АС “Геопошук”.
2. Здійснити розбивку розрізу свердловини на пласти та
пропластки з використанням АС “Геопошук”.
3. Побудувати в програмному модулі “Планшет” поле
“Форма” (команда Поля/Форма).
4. Використовуючи знання про те, як характеризуються
гірські породи за каротажними кривими, побудувати
літологічну колонку в полі “Форма”. Перший спосіб.
5. Здійснити літологічне розчленування розрізу
свердловини шляхом встановлення граничних значень
геофізичних параметрів кожного із літотипу (команда
Технология/Условие на кривую/Режим условие на
кривую). Другий спосіб
6. У лівому нижньому куті планшета розмістити легенду,
яка розшифровує літотип гірської породи (команда
Поля/Легенда).

7.4 Аналіз результатів роботи

У результаті проведеної роботи студент повинен
зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки,

67