Page 24 - 4641

гів стійкості системи; використання математичних методів -
імітаційного моделювання; використання методів "ідеалізова-
ного експерименту".
Перша група показників повинна висвітлювати зміну ча-
стки дестабілізуючого фактора, наприклад, небезпечної про-
дукції, фізично зношених фондів, оскільки будь-яке погір-
шення існуючої структури економіки підвищує ризик нестабі-
льності в природних, техногенних і соціальних системах. Ре-
зультуючі показники цієї групи такі:
– соціальні - смертність, захворюваність;
– екологічні - погіршення якості навколишнього середо-
вища (забруднення, вирубка лісів) і зростання навантаження
на навколишнє середовище (перевищення асиміляційного по-
тенціалу середовища, відчуження земель);
– економічні - втрата національного багатства, вимушені
додаткові витрати суспільства.
Друга група показників показує систему заходів для мі-
німізації збитку. До неї відносяться показники, що характери-
зують відношення витрат, які направляються на попередження
катастроф, до сукупної величини передбачуваних втрат і ком-
пенсаційних витрат; зміна частки попереджувальних і компе-
нсаційних витрат у загальному обсязі витрат на регулювання
надзвичайних ситуацій.
Комплексний аналіз впливу сучасного виробництва на
стан навколишнього середовища та існуючих методів його
оцінки показує, що найбільш розповсюджені методи визна-
чення впливу виробничих процесів на навколишнє середови-
ще спираються на натуральні показники. Це концентрація
шкідливих домішок у середовищах і маси шкідливих речовин,
які потрапляють в НС протягом року. Оцінюється ступінь їх-
ньої відповідності нормам (ГДК, ГДВ, ГДС тощо). Як еконо-
мічний показник оцінки впливу виробничого об’єкту на на-
вколишнє середовище, часто застосовується кількісна харак-

24