Page 100 - 4634

 підрядне кооперування – доручення замовника виконавцю виконання певної
роботи відповідно до обумовлених вимог. При необхідності замовник інформації
щодо особливостей технічного процесу, надає технології, креслення, специфікацію;
 договірна спеціалізація – передбачає розмежування виконання окремих
частин і етапів виробничих програм;
 спільне виробництво – передбачає організацію діяльності для реалізації
технічних проектів, щодо вироблення складних функцій.
Таким чином, міжнародна кооперація виробництва — це заснований на
міжнародному поділі праці, внаслідок здійснення на договірній основі спільної
діяльності, сталий обмін між країнами виробами, які є елементами кінцевої
продукції і виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю.
Основною ланкою міжнародної виробничої кооперації прямих зв'язків є
договори (контракти), які укладаються господарюючими суб'єктами на основі
відповідних міжурядових, галузевих і міжвідомчих угод і являють собою підставу
(до створення митного союзу) для митних органів під час пропуску товарів, що
поставляються по кооперації, через кордон.
До операцій виробничої кооперації відносяться:
 поставка сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин,
заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого та
міжгалузевого значення, що технологічно взаємопов'язані і необхідні для
спільного виготовлення кінцевої продукції;
 надання послуг з виконання проектних і ремонтних робіт, з технічного
обслуговування та здійснення технологічних операцій, що пов'язані з
виготовленням та реалізацією кінцевої продукції.
Особливостями міжнародного виробничого кооперування є:
 суб'єктами кооперації є промислові підприємства з різних країн;

 кооперація не супроводжується створенням будь-яких організаційних
структур;
 сторони на основі попереднього узгодження умов спільної діяльності
пристосовують своє виробництво до здійснення кооперації;
 проведення уніфікації об'єкта кооперування, тобто введення спільних
технічних вимог, технічної документації, вимог техніки безпеки;
 закріплення в договірному порядку як головних об'єктів кооперування
видів комплектуючих виробів, напівфабрикатів, технологій тощо;
 розподіл між сторонами в межах узгодженої програми завдань,
закріплення виробничої спеціалізації та координація їх господарчої діяльності;
 додержання графіка виконання виробничих програм в узгоджених
обсягах, асортименті, якості;

 довгостроковість, стабільність та регулярність відносин між партнерами,
що підвищує їх зацікавленість у такого роду зв'язках і веде до встановлення між
кооператорами усиновлених виробничих і технологічних зв'язків, тісної
взаємодії та взаємозалежності;
 різний соціально-економічний характер відносин між партнерами, що
залежить від того, чи є кооперування внутрішньофірмовим або міжфірмовим.

100