Page 395 - 4631

Рисунок 2.12 – Пружновикривлений трубопровід

На вільно-рухомих опорних частинах трубопровід
переміщується у поперечному напрямі, чим і досягається ефект

компенсування. Після укладання секцій на опори трубопровід
викривлюють у горизонтальній площині синусоїдою (положення

І) і при температурі монтажу t замикають стики. Зміна довжини
0
трубопроводу внаслідок підвищення або зниження його
температури порівняно з температурою монтажу призведе до

зміни стрілки прогину f . Найбільшу стрілку горизонтального
0
прогину f max розраховують так, щоб забезпечувалась можливість
компенсування температурних деформацій для максимального
розрахункового перепаду температури, а f min визначають

розрахунковим шляхом, так, щоб у разі найбільшого зменшення
довжини трубопровід зберігав викривленість, тобто мав деякий
запас компенсуючої здатності.

Під час монтажу трубопровід укладають синусоїдою
 x 
y  f sin  . Початкове викривлення трубопроводу необхідне для
0
 L 
компенсування можливого зменшення довжини трубопроводу у
разі зниження його температури на величину

 t  t 0 t  min  t  min , (2.1)
1
де t min – мінімально можлива розрахункова температура;
t  min – температурний перепад, що визначає запас
компенсаційної здатності.

Трубопровід, який прокладений прямолінійно і містить
компенсуючі вставки (трубопровід з слабозігнутими ділянками),

393