Page 393 - 4631
P. 393

трубопроводу вище за рівень землі, тобто, коли після виходу
                  трубопроводу з ґрунту його треба підняти.

                          Компенсувати повздовжні деформації можна не тільки
                  завдяки компенсаторам, але і за допомогою самого трубопроводу,
                  якщо його прокладено криволінійно.

                          Компенсування повздовжніх деформацій трубопроводу,
                  який має в плані зигзагоподібну форму (змійка) (рисунок 2.9),
                  відбувається внаслідок зміни в плані початкового положення І

                  трубопроводу. Якщо ділянка L видовжиться, то трубопровід
                  займе положення ІІ, якщо стане коротшою – положення III. При
                  цьому вона буде переміщуватись вільно рухомими опорними
                  частинами і повертатись на нерухомих шарнірних опорних

                  частинах, які не дають їй просуватись у повздовжньому напрямі.

                            L                        L
                            2                        2
                                          I
                                         III             II    2       f 0+df  3                     f 0 –df

                        l    l    l   l
                                            L                                                             f 0

                                                               1


                           1 – трубопровід; 2 – нерухома шарнірна опорна частина;
                                          3 – вільно-рухома опорна частина
                         Рисунок 2.9 – Схема трубопроводу, який має в плані

                                               зигзагоподібну форму


                          "Змійкою" трубопроводи доцільно прокладати в разі
                  спорудження трубопроводів у районах вічної мерзлоти (рисунок

                  2.10), в місцях гірських виробок, на зсувних ділянках траси, у
                  разі наявності скельних ґрунтів та на болотах.
                          Віддаль         між       нерухомими           шарнірними            опорними

                  частинами повинна складати від 120 м до 260 м. У вершинах
                  хвиль вварюють коліна, зігнуті радіусом, рівним від 5 до 40
                  діаметрів трубопроводу. Від зміни температури трубопровід
                  переміщується           не     стільки      в    повздовжньому,            скільки       в

                  поперечному напрямі, на що повинні бути розраховані вільно-
                  рухомі опорні частини.
                          У багатопрогінних системах, прокладених у вигляді

                  "змійки", віддалі між опорами приймають такими ж, як і в




                                                               391
   388   389   390   391   392   393   394   395   396   397   398