Page 227 - 4631
P. 227

збільшення довжини стінгера, так і створення дуже великого
                  повздовжнього натягу значно ускладнює роботи з укладання

                  трубопроводу.
                          Якщо судно надто довго затримається на одному місці,
                  трубопровід         може       його      проламати.         Переміщення           судна-

                  трубоукладача           повинно       регулюватися           таким      чином,       щоб
                  трубопровід завжди був натягнутим, оскільки зусилля стиску в
                  трубопроводі           можуть         призвести          до      втрати        міцності

                  трубопроводу. Такі умови можуть виникнути в результаті аварії
                  натяжної системи, зміни напряму руху судна або зміни
                  положення судна у разі сильного шторму. Положення судна
                  контролюють навігаційними засобами.

                          Коли погодні умови чи переміщення судна такі, що
                  з’являється        небезпека        виникнення          значних        напружень         у
                  трубопроводі, усі зварювальні роботи припиняють, а трубопровід

                  заглушують і опускають на дно моря. Спочатку трубопровід
                  опускають за допомогою стінгера. Тоді стінгер відкріплюють від
                  судна і судно переміщується вперед, а трубопровід разом зі
                  стінгером опускається на дно моря. Натяг трубопроводу під час

                  цієї операції можна регулювати тяговою лебідкою, установленою
                  на судні. Місцерозташування трубопроводу на дні позначають
                  буєм. Коли погодні умови дозволяють відновити роботу, стінгер з

                  трубопроводом піднімають на поверхню моря, трубопровід
                  затягують на судно тяговою лебідкою. Під час цього судно
                  рухається до кінця трубопроводу.

                          Способом J-укладання укладають морські та шельфові
                  газонафтопроводи на великих глибин, більше ніж способом S-
                  укладання. Для укладання трубопроводів трубоукладальне судно

                  (рисунок 1.171) обладнують рампою, яку розміщують на кормі
                  або над бортом. Рампа може змінювати свій кут нахилу до
                  горизонту, може змінювати свою довжину шляхом нарощування
                  модулів. На значних глибинах рампу установлюють вертикально.

                  На рампі розміщується система для утримування трубопроводу
                  від ковзання. Рампа дозволяє значно збільшити глибину
                  укладання трубопроводу шляхом збереження прямолінійності

                  верхньої частини перехідної кривої. На рампу секції подають
                  кранами або підіймальними механізмами (рисунок 1.172,                                  б),
                  установленими на трубоукладальному судні (рисунок 1.172, а).




                                                               225
   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232