Page 213 - 4631

положення яких можна регулювати. Заглушки з кінців ділянок
трубопроводу видаляють, нарізають відповідну розділку кромок і

зварюють кінці піднятих ділянок трубопроводу.
Після з’єднання кінців ділянок трубопроводу
трубопровід занурюють на дно. Оскільки довжина піднятої

ділянки трубопроводу більша від довжини його
горизонтальної проекції, то опускання трубопроводу
вертикально вниз може призвести до виникнення значних

напружень і руйнування трубопроводу. Тому занурення
трубопроводу повинно супроводжуватись зміщенням його в
поперечному напрямі. Поперечно зміщувати трубопровід
можна рухом плавучих платформ, піднімальних суден

перпендикулярно до осі переходу. Піднімальні троси знімаються
з трубопроводу, коли середина ділянки трубопроводу, яка
опускається, досягає дна. Підтримувані понтонами ділянки

трубопроводу не торкаються дна і опускаються на дно тільки
після заливання трубопроводу водою або відстропування
понтонів.
Загальна схема виконання робіт з укладання шельфових

трубопроводів способом О-укладання наступна: змонтований
на монтажному майданчику або спусковій доріжці
трубопровід спускають на воду роликовою або рейсовою

спусковою доріжкою. Тоді за рахунок пружного згину
трубопровід закручують у кільце великого діаметра. Скручений у
кільце трубопровід транспортують до місця укладання, де його

розкручують і укладають на дно.
Інноваційний спосіб О-укладання передбачає зварювання
трубопроводу в нитку на березі. На попередньо розрахованій

віддалі один від одного на трубопровід установлюють шість
металевих бандажів. На прибережній ділянці по колу попередньо
визначеного діаметра розкладають п’ять якорів з відтяжками 3
від них (рисунок 1.151). У центрі кола поміщають понтон 1 з

шістьма відтяжками 2.
Підготовлений трубопровід спускають на воду роликовою
або рейсовою спусковою доріжкою до того часу, поки останній

бандаж 1 не буде між відтяжкою 2 від понтона та відтяжкою 3 від
якоря (рисунок 1.152). Тоді спускання трубопроводу 4 на воду

211