Page 58 - 4623
P. 58

тією  глобальною  проблемою,  від  розв’язання  якої  залежить
            майбутнє кожної країни.
                   Техногенна  безпека  –  це  ступінь  (рівень)  захищеності
            життєво  важливих  інтересів  особи,  суспільства  і  держави  від

            техногенних  надзвичайних  ситуацій  на  потенційно  небезпечних
            об’єктах.
                   Відомо, що в Україні щорічно виникає до 500 надзвичайних

            ситуацій техногенного характеру та до 30 надзвичайний ситуацій,
            спричинених  природними  чинниками.  Ці  надзвичайні  ситуації
            (НС)  забирають  життя  людей,  завдають  збитків  державі  в
            середньому до 800 млн грн. щорічно.

                   Особливо  гостро  ця  проблема  відчутна  у  нафтогазовій
            промисловості  України,  саме  тому  ідентифікація  небезпек  та
            аналіз  ризиків  є  важливими  етапами  при  забезпеченні

            техногенної  безпеки.  Процеси  ідентифікації  небезпек  та  оцінки
            ризиків  є  ключовими  інструментами  в  управлінні  ризиками,  їх
            результати  є  базовими  в  системі  управління  охороною  праці.

            Наведемо послідовність проведення даних процесів.
                   Для  організації  роботи  зо  ідентифікації  небезпек  та
            оцінювання ризиків створюються постійно діючі робочі групи.

                   До       складу        груп        включають           iнженерно-технiчних
            працiвників пiдроздiлiв, що добре обiзнанi з методами безпечного
            виконання  основних  i  допомiжних  робiт,  законодавчими  i
            нормативними  вимогами з охорони праці.

                   Фахiвцi,  що  входять  до  складу  робочої  групи,  здiйснюють
            постiйний монiторинг виробничих процесiв. Зiбрану iнформацiю
            подають  вiдповiдальному  виконавцю,  що  проводить  аналiз  та

            погоджує  у  керiвника  групи.  Аналiз  здiйснюють  з  урахуванням
            наданих  “первинних”  перелiкiв  небезпек,  що  зiбранi  та
            систематизованi  вiддiлом  охорони  праці.  Пiсля  проведення
            аналiзу  та  форматування  iнформацiю  подають  у  вiддiл  охорони

            працi  не  рідше  ніж  1  раз  у  квартал,  а  також  1  раз  у  кiнцi
            календарного року.
                   Методичне керiвництво iдентифiкацiєю небезпек та оцiнкою

            ризикiв  на  пiдприємствi  здiйснює  керiвник  служби  охорони
            праці.
                   Виробничi  небезпеки  необхідно  iдентифiковати  та  оцінити

            ризики  для  наявних  видiв  дiяльностi,  продукцiї  i  послуг  на



                                                         58
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63