Page 18 - 4622
P. 18

індикаторної речовини (пенетранта). Поверхневі дефекти з не-
                            великим розкриттям є капілярними ємностями, що володіють
                            здатністю  «всмоктувати»  рідини,  що  змочують  їх,  під  дією
                            капілярних сил. В результаті цього такі дефекти виявляються
                            заповненими індикаторною речовиною (рис. 2.1).
















                               а, б – порожнина тріщини, заповнена нанесеною проникаючою
                                рідиною, в – рідина видалена з поверхні деталі, в – нанесений
                                               проявник, тріщина виявлена;
                                1 – деталь, 2 –  порожнина тріщини; 3 – проникаюча рідина,
                                       4 – проявник, 5 – індикаторний слід тріщини

                                Рисунок 2.1 – Схема  контролю  деталей  капілярним
                                        методом  із застосуванням проявника

                                  Як індикаторні рідини застосовують розчини органічних
                            люмінофорів або фарбників з різними поліпшуючими добав-
                            ками. Надлишок індикаторної рідини з поверхні виробу вида-
                            ляється  за  допомогою  очищаючих  речовин  або  нейтралізу-
                            ється спеціалізованими речовинами. Після цього вилучається і
                            локалізується  індикаторна  речовина  біля  країв  дефекту.
                            Останнє досягається шляхом дифузії або сорбції проявників,
                            які наносяться на обстежувану поверхню в останню чергу [2,
                            3, 11].
                                  Виявлення дефектів проводиться візуально. При цьому
                            поверхні,  оброблені  люмінофорами,  освітлюють  ультрафіо-
                            летовим, а оброблені фарбником денним світлом. Контраст-
                            ність дефектної і непошкодженої ділянок поверхні в першо-
                                                            17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23