Page 124 - 4605

сторони створення єдиної інформаційної системи органів юстиції, які, на мою думку, є
найважливішими на даному етапі [1].
Центральним моментом застосування інформаційних комп'ютерних технологій
у державних юридичних органах є наявність адекватного інформаційного
законодавства. Під інформаційним законодавством розуміється комплекс законів,
міжнародних договорів і нормативних актів, що регламентують правовідносини в
галузі збирання, опрацювання, збереження і використання інформації. Чинні закони
України та інші нормативні акти, що безпосередньо чи побічно пов'язані з цими
питаннями, не охоплюють весь комплекс проблем і поки що не утворюють цілісної
системи. Міністерство юстиції України керується базовим законом у даній сфері
відносин. Це Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. У цьому Законі
закріплені (а в подальшому посилені деякими статтями Конституції України) основні
принципи державної політики в галузі інформатизації. Такими принципами є:
- інформаційна свобода − «Кожен має право вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на
свій вибір» (ст. 34 Конституції України);
- невтручання в особисте життя − "Не допускається збирання, зберігання,
використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди..." (ст. 32
Конституції України);
- відкритість і доступність інформації − «Кожний громадянин має право
знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах
і організаціях з відомостями про себе...» (ст. 32 Конституції України), «Закони та інші
нормативно-правові акти, що визначають. права і обов'язки громадян, мають бути
доведені до відома населення...» (ст. 57 Конституції України);
- інформаційна безпека − обмеження інформаційної свободи, відкритості й
доступності інформації, режим використання персональних даних в інтересах
національної безпеки, економічної доцільності й захисту прав інших людей (статті 32,
34 Конституції України);
- право власності на інформаційні ресурси і підтримка різних форм власності;
- відповідальність власників інформаційних ресурсів за якість інформації та
порушення при роботі з інформацією;
- роль держави у формуванні та реалізації політики інформатизації та
інформаційної безпеки;
- гармонізація українського інформаційного законодавства з законодавством
інших країн.
Проаналізувати завдання та функції системи інформаційно-аналітичного
забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності.

2 Завдання та функції системи інформаційно-аналітичного забезпечення
законодавчої та правозастосовної діяльності.
Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного
забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної
діяльності, зумовлена потребою формування відповідного наукового напрямку. В науці
цей напрямок знайшов своє місце у такій міжгалузевій комплексній дисципліні, як
правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держави
викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою
чергу, зумовило потребу піднесення якісного рівня та скорочення технологічного циклу
правотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у
відповідних органах державної влади проектів нормативних актів. Нагальною
потребою стало своєчасне інформування структур державної влади, суспільства і
громадян про чинні закони та підзаконні акти, тлумачення їх. Починаючи з 1990 р. у

124