Page 42 - 4604

Основними називають вигляди, утворені проектуванням предмета на шість граней
куба. Кожна з них має назву залежно від того, на яку із граней куба спроектовано предмет. У
зв’язку з цим встановлені такі назви виглядів (рис. 37):
а) вигляд спереду (головний вид) – зображення на фронтальній площині проекцій;
б) вигляд зверху – зображення на горизонтальній площині проекцій;
в) вигляд зліва – зображення на профільній площині проекцій;
г) вигляд справа – зображення на профільній площині проекцій;
д) вигляд знизу – зображення на горизонтальній площині проекцій;
е) вигляд ззаду – зображення на фронтальній площині проекцій.
Вигляд зверху розміщують під головним видом, вигляд зліва – з правої сторони
головного вигляду, вигляд справа – з лівої сторони головного виду – вигляд знизу –
розміщують над головним виглядом.
При такому розміщенні назви виглядів не підписують і не показують лінії зв’язку між
зображеннями. У випадку, коли які–небудь вигляди розташовані не в проекційному зв’язку,
їх позначають великими літерами українського алфавіту, а напрями поглядів показують
стрілками (рис. 38) з тими ж літерами.
Віддалі між виглядами вибирають, виходячи з умов
розташування їх на полі креслення, нанесення розмірів,
текстових пояснень, таблиць тощо..
Головним для побудови зображення є вигляд
спереду (головний вигляд) тобто зображення, утворене на
фронтальній площині проекцій.
Головний вигляд повинен давати найбільш повне
Рисунок 38 уявлення про форму, розміри та службове призначення
предмета рис. 39.
Правильний вибір головного вигляду предмета зумовлює мінімальну кількість потрібних
зображень. На вибір головного вигляду
предмета впливають також його
конструктивні особливості та технологічні
фактори виготовлення.
Якщо яку-небудь частину предмета
неможливо показати на основних виглядах
без спотворення форми і розмірів, тоді
використовують додаткові вигляди.
Додатковий вигляд – зображення,
утворене внаслідок проектування частини
Рисунок 39 предмета на додаткову площину, не
паралельну до основних площин проекцій.
Додаткову площину розміщують
паралельно до нахиленої частини предмета,
яка проектується на додаткову площину в натуральну величину (див. рис. 40, а).
Для зручності розгляду креслення додатковий вид дозволяється повертати, але із
збереженням, як правило, розташування, прийнятого для цього предмета на головному
вигляді; при цьому до напису додають умовне позначення, викреслене у формі кола
діаметром 10 – 12 мм із стрілкою (див. рис. 40, б), що означає: вигляд Б повернуто.

41