Page 131 - 4601

За способом оферти і визначення змісту розрізняють:

 договори приєднання. Це господарські договори, у яких одна сторона

наперед визначає істотні умови майбутнього договору. Іншій стороні

залишається або прийняти їх, або не вступати в договір (перевезення

вантажів, страхування тощо);

 договори, зміст яких сторони визначають при їх укладанні.

За змістом істотних умов розрізняють прості і складні господарські

договори. Прості договори мають у своєму тексті майнові елементи лише

одного виду договору: поставки, міни, перевезення і т. ін. У складних

господарських договорах поєднуються майнові елементи двох і більше

договорів.

За регулятивними функціями розрізняють:

 попередні і основні господарські договори. Попередній договір

визначає умови, на яких сторони зобов’язуються у певний строк укласти

господарський договір («договір про договір», протокол про наміри). Такий

договір є необхідним щодо тих господарських відносин, в яких для

укладання основного договору треба здійснити ряд дій, без яких його

неможливо укласти;

 генеральні і поточні господарські договори. Генеральний договір

визначає суттєві умови співробітництва сторін протягом усього періоду

здійснення відповідної діяльності. Поточні (разові) договори укладаються на

підстава генерального договору як такі, що розраховані на певні (короткі)

проміжки часу.

Нормативну класифікацію господарських договорів здійснюють за

предметною ознакою, тобто залежно від видів майнових відносин, які є

предметом відповідних договорів.

Їх систему складає Цивільний кодекс як основний закон про

господарські договори (підрозділ II «Окремі види зобов’язань» розділу III
«Зобов’язальне право»). Цивільний кодекс систематизує господарські

договори разом із цивільними.

130