Page 4 - 4598
P. 4
ВСТУП
Світовий науково-технічний прогрес спричинив глибокі зміни у
суспільстві та в економіці усіх країн без винятку. Повільна реакція як
державних органів влади, так і менеджерів організацій усіх форм
власності на нові вимоги до власної діяльності та продукції, яку
ввозять або випускають в себе, призвела до різкого зниження
прибутковості власної продукції порівняно з прогресивною,
конкурентоспроможною. Іншою причиною відсталості вітчизняного
менеджменту є інформаційні перешкоди приєднання українських
бізнесменів до світових інноваційних процесів. Перед українськими
менеджерами в умовах поки що нестабільної законодавчої діяльності
виникають складні проблеми, більшість яких пов’язана з ризиком
нововведень.
У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської
діяльності, радикально впливають на процес господарювання,
змінюють соціально-економічні відносини в суспільстві.
Неперервні і постійні інновації стають необхідною та природною
формою існування будь-якої фірми, забезпечують їй
конкурентоспроможність і виживання на ринку.
Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання
інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються
державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються
системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються
нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні
інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення
інновацій — як вони працюють і як змусити їх працювати
краще. Отже, інноваційні процеси охоплюють усі зміни, що
відбуваються на планеті внаслідок людської діяльності. Інновації —
це інструмент впливу на соціально-економічний процес розвитку
суспільства. Тому інноваціями необхідно управляти.
Проблемам інноваційної політики присвячені дослідження
цілого раду відомих вітчизняних та іноземних учених-економістів.
Проте значна кількість питань удосконалення організаційно-
економічного механізму активізації інноваційної діяльності й досі
залишаються не висвітленими і потребують теоретичного,
методичного та практичного вирішення. Нинішній стан
регулювання інноваційної діяльності поки що не повною мірою
4
