Page 43 - 4596
P. 43

(або на будь-якому рівні в атмосфері);
                                  J     інтенсивність  потоку  радіації  на  межі  атмосфери
                                   0
                            (сонячна стала);
                                  а  об'ємний коефіцієнт розсіювання;
                                  m  маса атмосфери.
                                                  -а
                                  Якщо  замість  е   підставити  Р    коефіцієнт  прозорості
                            (середній для всієї радіації), отримаємо закон Бугера:
                                   m
                            J = J  p ,                                                     (3.9)
                                 0
                                                                                0        secz
                                  або при зенітній відстані Сонця не більше 60  J = J  p    .
                                                                                      0
                                  Коефіцієнт прозорості атмосфери Р  відношення потоку
                            прямої  сонячної  радіації,  яка  досягає  земної  поверхні  при
                            положенні Сонця в зеніті (m = 1), до потоку сонячної радіації
                            на верхній межі атмосфери (до сонячної сталої).
                                   0
                            Р = J /J .                                          (3.10)
                                 90  0
                                  Оскільки  J  0   <  J ,  то  коефіцієнт  прозорості  завжди
                                              90      0
                            менше 1 (Р < 1).
                                  Фактор  мутності  F    це  відношення  коефіцієнта
                            послаблення в реальній атмосфері до коефіцієнта послаблення
                            в ідеальній атмосфері:
                            F = а /а .                                            (3.11)
                                 р і
                                  Це  відношення  показує,  скільки  потрібно  було  б
                            ідеальних  атмосфер,  щоб  обумовити  таке  ж  послаблення
                            сонячної радіації, яке дає реальна атмосфера.
                                  Сумарна  радіація  отримується  сумуванням  прямої  і
                            розсіяної радіації:
                            Q = S' + D                                                             (3.12)
                                  Дійсні  суми  сумарної  радіації  можна  визначати  за
                            формулою Савінова:
                              д (S' + D) = [  в(S' + D)] · (1 – C·n);             (3.13)
                                  де С  коефіцієнт хмарності,
                                  n    середня  кількість  хмар  за  інтервал,  для  якого


                                                            42
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48