Page 27 - 4593

Основні правила тектонічного вирішення стінової конструкції:

 Для більш рівномірного розподілу навантаження та створення більш стійкої основи нижні частини стін
викладають з каменів більшого розміру та роблять більш широкими. (Античні храми).
 Наростання навантаження на стіну донизу можна підкреслити і виявити за допомогою ордера. Внизу
розташовуються найбільш стійкі масивні колони доричного ордера, а вверху – більш витончені колони
іонічного та коринфського ордерів. Полегшення колон угорі та зорове збільшення несучої здатності
колон внизу асоціюється зі здатністю нижньої частини стіни сприймати навантаження цілої конструкції.
(Колізей, Рим; Палаццо Руччелаї).
 Наростання напруги в нижній частині стіни можна якісно підкреслити фактурою цегли, каменю чи
облицюванням стіни. Класичним взірцем такого тектонічного вирішення стіни є палаццо Медічі-Рікарді
у Флоренції. Нижній поверх палаццо облицьований великими каменями з грубоколотою поверхнею та
чітко виділеними швами, другий поверх – каменями середнього розміру та рівнішою поверхнею, верхній
– гладкими невеликими плитками з ледь помітною лінією шва. Нижні шари каменю наче розійшлися під
дією сили тяжіння, котра поступово зменшується разом зі зменшенням розміру облицювального каменю.
 Емоційна дія роботи стінової конструкції підсилюється більшими розмірами нижніх арок, зменшенням
27
висоти поверхів знизу вгору.
 Пройоми та арки в нижніх поверхах повинні бути більш профільовані, заглиблені в товщу стіни
(перспективні арки), що підкреслить масивність і товщину, в той час як у верхніх частинах стін пройоми
й арки мають невисокий рельєф обрамлення й розташовуються майже в одній площині з зовнішньою
поверхнею фасаду. Це дозволяє емоційно сприймати верхню частину стіни як легшу і тоншу.
 Нахил кутових пілонів аркади або їх більша ширина дозволяє погасити бічний розпір арочної
конструкції, що також естетично оправдано й сприяє відчуттю стійкості споруди та завершеності форми.
 Також для підвищення опірності стіни навантаженням від арочних конструкцій та перекрить їй часто
надають ускладнених у плані конфігурацій (замкнене коло, система півциркульних апсид) (Колізей,
православні храми), що створює просторову жорсткість споруди.
 Велике значення для досягнення естетичної довершеності конструкції стіни має скульптурний декор –
аркатурні пояси і фризи, декор, що утворюється в результаті ускладненої порядової кладки цегли чи
каменю (профілі, тяжі, карнизи). Вони входять у системи членування стіни на поверхи і яруси,
відображаючи розподіл ваги, пластично збагачують стіну. У результаті цього стінова конструкція
сприймається легшою і вишуканішою, зникає відчуття грубої, інертної маси.