Page 36 - 4589

n '  N  N
N   ( 2 . 1  1  2 ) ,
1 2 . 1
  
1 2 1
яке заокруглюємо до цілого:
'
N  RND (N )
1 1
і визначаємо остаточне значення віддалі на частоті f :
1

'
D  1 (N   N ) ,
1 1 1
2
та на частоті f :
2

D  2 (N   N ) ,
2 2 2
2
'
'
де N  N  n .
2 1 2 . 1
З рівняння (2.22), здійснивши перехід до середніх
квадратичних помилок, отримаємо вимоги до точності, з якою
необхідно знати віддаль D для вирішення неоднозначності
пр
на частотах f , f :
1 2

m  2 . 1 . (2.23)
D
пр
4

Контрольні запитання

1. Чим відрізняється імпульсний спосіб віддалеметрії від
фазового?
2. В чому полягає неоднозначність фазового способу
віддалеметрії?
3. Яким шляхом вирішується неоднозначність у фазових
віддалемірах?
4. Яким вимогам повинна відповідати сітка частот у
віддалемірах з кратними частотами і з близькими частотами?
5. Як працює пристрій імпульсного методу вимірювання
віддалі?
6. Що означає термін: “вирішення неоднозначності”?
7. Які є способи вирішення неоднозначності?
8. функція синхронізатора пристрою імпульсного
методу вимірювання віддалі?
9. Суть способу плавної зміни частоти.

35