Page 33 - 4589

2.3.1 Вирішення неоднозначності способом плавної
зміни частоти

Виконуючи вимірювання віддалі на двох частотах f 1 , f 2 ,
одержимо два рівняння:

D  (N   N 1 ) ,
1
2 f
1

D  (N   N 2 ) . (2.16)
2
2 f
2
При зміні частоти від f 1 до f 2 є можливість визначити
додатково величину n 1.2:
n  N  N . (2.17)
2 . 1 1 2
Рішення системи рівнянь (2.16) і (2.17) визначає
віддаль D. Порядок обчислень при цьому такий.
Нехай f 1>f 2. Прирівняймо перше і друге рівняння у
системі (2.16), (приймаючи N  N  0) і знайдемо N 2:
1 2
  f
N  N  N  N 2 .
2 f 1 2 f 2 2 1 f
1 2 1
Підставимо N 2 у (2.17):
f f  f
n  N  N 2  N 1 2 ,
2 . 1 1 1 1
f f
1 1
Звідки
f
N  n 1 . (2.18)
1 2 . 1
f  f 2
1
Обчислюємо N 1. Позначивши через N 1’ заокруглене до
цілого значення N 1, підставимо N 1’ у перше рівняння системи
(2.16) і знаходимо остаточно віддаль D :

'
D  N . (2.19)
1
2 f 1
2.3.2 Вирішення неоднозначності способом
фіксованих частот

За наявності у віддалеміра двох фіксованих частот маємо
три рівняння (2.16), (2.17). Але на відміну від способу плавної

32