Page 49 - 4586
P. 49

•  максимальне  наближення  джерел  високої  напруги  до
              електроустановок  споживачів,  завдяки  чому  зводиться  до
              мінімуму кількість ступенів трансформації і комутації;
           •  відмова  від  „холодного”  резерву.  Резерв  закладається  в
              самій  схемі  електропостачання,  в  якій  всі  елементи
              повинні нести постійне навантаження, а в післяаварійному
              режимі  при  пошкодженні  одного  з  елементів  решта
              повинні  бути  в  стані  прийняти  на  себе  навантаження
              елемента, що вийшов з ладу, з використанням допустимої
              перевантажувальної здатності електрообладнання;
           •  глибоке      секціонування       всіх     ланок      системи
              електропостачання, починаючи від шин ГЗП і закінчуючи
              шинами  напруги  до  1  кВ  цехових  підстанцій.  Для
              підвищення  надійності  живлення  секційні  апарати
              передбачаються з пристроєм АВР;
           •  застосування,  як  правило,  роздільної  роботи  ліній  і
              трансформаторів  з  використанням  перевантажувальної
              здатності вказаних елементів у післяаварійному режимі.
               Вимоги, що висуваються до схем електропостачання і до
           джерел живлення, залежать від особливостей технологічного
           процесу підприємства і від споживаної ним потужності.
               Раціональна    система    електропостачання      передбачає
           застосування глибоких вводів, підвищених напруг живлячих і
           розподільчих  мереж,  застосування  принципу  розукрупнення
           підстанцій,  спрощення  схем  комутації  підстанцій.  Глибокі
           вводи  напругою  35-110  кВ  слід  виконати  магістральними
           повітряними лініями від  енергосистеми з відгалуженнями до
           підстанції, що розташовується в центрах навантажень (в зоні
           розсіювання  центру  електричних  навантажень)  даного
           підприємства.  Живлення  підприємства  електроенергією  з
           електроприймачами  І  категорії  слід  здійснювати  по  одній
           двоколовій повітряній лінії електропередачі. Вибір пропускної
           здатності  живлячих  ліній  в  нормальному  і  післяаварійному
           режимах  належить  проводити  з  врахуванням  перспектив
           розвитку підприємства. При виході з ладу однієї з живлячих
           ліній,   інша     повинна     забезпечити     живлення      всіх
           електроприймачів І категорії, а також тих електроприймачів ІІ
           категорії,   безперебійна    робота    яких    необхідна     для
           функціонування       основних       виробництв.       Живлення

                                            48
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54