Page 135 - 4585

Наступний етап роботи над рукописом – перевірка
правильності його оформлення. Це стосується рубрикації
посилань на літературні джерела, цитування, написання чисел,
знаків, фізичних і математичних величин, формул, побудови
таблиць, підготовки ілюстративного матеріалу, створення
бібліографічного опису, бібліографічних покажчиків тощо.
Для оформлення друкованих видань існують спеціальні
правила, тому потрібно керуватися державними стандартами,
довідниками, підручниками, вимогами видавництв і редакцій.
Заключний етап – це літературна правка. Її складність
залежить від мовностильової культури автора, від того, як
здійснювалася попередня підготовка рукопису. Водночас з
літературною правкою автор вирішує, як розмістити текст і
які виділення потрібно в ньому зробити.
Зважати потрібно й на те, що написану від руки роботу
важко редагувати. Краще знайти недоліки в рукописі допо-
магає комп’ютерний набір тексту. Перед тим як редагувати
текст, необхідно відкласти роботу на деякий час, щоб
“відпочити” від неї. Бажано, щоб її хтось прочитав. Нарешті,
редагувати її можна лише тоді, коли працю над нею закінчено
повністю.
Якщо рукопис друкує не сам автор, а друкарка (оператор
ПЕОМ), то поданий для друкування текст має бути написано
розбірливим почерком. Неохайна робота – це вияв неповаги
до друкарки, уповільнення роботи й причина багатьох
помилок. Особливо чітко потрібно писати спеціальні терміни
й прізвища.
Щоб привернути увагу читачів до найбільш важливих
положень, термінів у тексті прийнято використовувати
різноманітні виділення (розрядка, курсив, петит, напівжирний
шрифт, підкреслювання тощо). Обрана система виділень має
бути єдиною для всієї роботи, надмірне їх використання, як і
недостатнє, може зробити текст важким для читання і
сприйняття.
134