Page 27 - 4578

Енергія при зварюванні витрачається на таке:
– пружну й пластичну деформації, необхідні для
зближення поверхонь, що з'єднують;
– обривання зв'язків між атомами тіла й молекулами
(атомами) зовнішнього середовища, що насичують їхні вільні
зв'язки;
– підвищення енергії поверхневих атомів до рівня
енергетичного «бар'єра» схоплювання, тобто для переходу їх
в активний стан.
При зварюванні тиском якісне нероз'ємне з'єднання
утвориться при зближенні зварюваних поверхонь на відстань,
що дозволяє реалізуватися силам міжатомної взаємодії і
установити електронний обмін між збудженими
(активованими) атомами на цих поверхнях. Тому для цього
виду зварювання мають значення природа атомів, що
вступають у контакт, умови активації атомів і чинники, що
перешкоджають активації, а також характер міжатомних
зв'язків зварюваних поверхонь.
При зварюванні плавленням для спільної кристалізації
металу шва і оплавленого металу деталей, що зварюють, має
значення характер взаємодії атомно-кристалічних ґрат у
твердо-рідинному і твердому станах, природа зв'язків та інше,
що пов'язане з атомно-кристалічною будовою цих металів.
Різноманіття хімічних і фізичних властивостей
елементів і, в тому числі, здатність атомів до взаємодії з
утворенням зв'язку того або іншого ступеня міцності,
визначається різницею в електронній будові.

2.2 Зварні з'єднання та зварні шви. Основні поняття
та визначення
Зварне з'єднання — ділянка конструкції, в якій окремі її
частини поєднанні шляхом місцевого сплавлення або
спільного пластичного деформування матеріалів цих

26