Page 81 - 4576

км. Тип репера вибирають згідно з інструкцією про типи центрів. У містах
проектують стінні репери типу 143.

Важливо правильно запроектувати висотні ходи, таким чином, щоб вони
охоплювали максимальну кількість пунктів планової мережі при мінімальних

довжинах ходів, використовуючи автомобільні дороги, залізниці, ґрунтові
дороги, береги річок тощо, а за їх відсутності, ділянки з щільними ґрунтами.

Висотні мережі створюють, як правило, методом технічного нівелювання.

У передгірських та гірських районах, якщо висота перерізу рельєфу при

зніманнях дорівнює 2 або 5 м, дозволяється застосування тригонометричного

нівелювання.

Висотні мережі проектують у вигляді окремих ходів, які опираються на

пункти висотних державних геодезичних мереж, або у вигляді систем з однією

або кількома вузловими точками.

Довжини ходів технічного нівелювання не повинні перевищувати

допустимих значень, що регламентуються табл. 10 “Інструкції” [5]. Ці значення

залежать від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання.

Середня квадратична помилка висоти будь-якої точки висотного ходу

технічного нівелювання може бути визначена за формулою

2
m L  K K 2
2
М  вих   , (6.5)
2 L
де m вих – середня квадратична помилка висот вихідних точок. При

обчисленнях їх приймають 30 мм [5];

з – середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання (для IV

класу нівелювання її приймають 10 мм/км, а для технічного нівелювання – 25

мм/км);

L – довжина ходу в км;

К – віддаль від репера до найближчого пункта.

Найбільш слабкою у ході буде точка ходу, яка знаходиться на його

L L
середині, тобто при K  . Підставивши K  у формулу (6.1), отримаємо
2 2

80