Page 21 - 4574

Знання величини пластового тиску, особливо в тих
випадках, коли він перевищує гідростатичний
(надгідростатичний пластовий тиск), надзвичайно важливо
для здійснення безаварійної проводки свердловин. Від
величини пластового тиску залежить технологічний режим
буріння та, в першу чергу, правильний вибір промивної
рідини.
У промисловій практиці для визначення величини
пластового тиску, тиск вимірюють на вибої свердловини в
різних умовах. Слід розрізняти:
- початковий пластовий тиск – тиск, заміряний на вибої
непрацюючої свердловини, яка перша розкрила продуктивний
пласт до відбору суттєвих кількостей пластових флюїдів;
найбільш близький до величини тиску в пласті до порушення
в ньому гідравлічної рівноваги;
- поточний динамічний пластовий тиск – тиск,
виміряний на вибої непрацюючої свердловини після
припинення припливу флюїдів;
- вибійний тиск – тиск, виміряний на вибої працюючої
свердловини.
У свердловинах, які розкривають продуктивний інтервал
на різних ділянках покладу, величини пластового тиску
будуть різними уже до початку розробки через різницю в
глибинах залягання продуктивного пласта (точок заміру
пластового тиску). Тому, при підрахунку запасів,
проектуванні та аналізі розробки, а також при різних
гідродинамічних розрахунках використовують для порівняння
приведені тиски, віднесені до деякої умовної поверхні. За
таку умовну поверхню, частіше за все, приймають початкове
положення ВНК або рівень моря.
У пластах, які перебувають в розробці, пластовий тиск
значно змінюється в часі та просторі. Вивчення характеру
зміни величини пластового тиску в процесі розробки є дуже
важливим для пізнання процесів, які переходять в пласті та
для контролю за розробкою.
Для вивчення характеру розподілу пластових тисків по
площі покладу та їх зміну в процесі розробки широко
використовують карти пластових тисків (ізобар), які, як
правило, складають поквартально або по півріччях.
Для побудови карти ізобар необхідно мати дані про

21