Page 20 - 4574

Основні теоретичні положення

Газ, нафта і вода, які заповнюють пори в пластах,
перебувають під деяким напором, який називається
пластовим тиском. Величина пластового тиску залежить від
цілого ряду факторів (глибини залягання, відстані до
області живлення та ін.) і змінюється по площі
продуктивного горизонту.
Енергетичні ресурси продуктивних пластів створюються
тиском крайової води, тиском газу газової шапки, тиском
розчиненого в нафті газу на момент його виділення з розчину
та пружністю пласта. Ці сили рідко проявляються самостійно,
зазвичай у різних комбінаціях одна з одною. Про енергетичні
ресурси пласта судять за зміною пластового тиску в ньому.
Чим вищий тиск, тим більші при інших рівних умовах
енергетичні ресурси пласта і, тим ефективніше може
здійснюватись розробка покладів нафти і газу. Перепад тисків
в пласті є тією силою, яка рухає нафту і газ по пласту до
свердловин.
Численні заміри початкового пластового тиску показали,
що він збільшується з глибиною на 0,08-0,12 МПа на кожні 10
м, а в середньому - 0,1 МПа на 10 м, що відповідає
гідростатичному тиску, тобто тиску стовпа прісної води
3
густиною 1000 кг/м , висотою від середини досліджуваного
пласта до гирла свердловини.
Однак на ряді родовищ пластовий тиск значно
перевищує гідростатичний. Це перевищення може бути
зумовлене проявом гірського тиску (тиском вищезалягаючих
порід), тектонічними рухами, які призводять до зменшення
глибини залягання покладів нафти і газу, що зберегли
початковий пластовий тиск, а також це може бути пов’язано із
сполученням даного пласта по тектонічних тріщинах з
нижчезалягаючими пластами, які мають високий тиск. Крім
того, підвищений в порівнянні з гідростатичним, пластовий
тиск відмічається в газових покладах, які мають значну
висоту, внаслідок дуже суттєвої різниці між густиною
пластової води і газу. Вплив гірського тиску на пластовий
найбільше проявляється на великих глибинах (більше 3,5 – 4
км).

20