Page 11 - 4573

1.2 Формування та розвиток екоархітектури
та екосіті
Архітектурна екологія почала формуватися з
давніх часів:
1) протягом XVII - XIX-го ст. архітектори й
соціологи розвивали ідею «міста-саду» або
«ідеального міста», в якому житлові споруди були б
гармонійно вписані в природне середовище
(наприклад, Кампанелла у 1602 р. придумав «місто
Сонця»; Мореллі в 1755 р. – місто, засноване на
«Кодексі природи»; Оуен в 1841 р. створив проект
«Зеленого міста»;
2) протягом д. п. ХХ-го ст. відбулось
формування поняття «архітектурної екології»
(«екоархітектури)» та «екосіті» («екологічного міста»
– вперше використаного в 1987 р. американським
архітектором і екологом Р. Реджистером у його книзі
«Екосіті Берклі: Будівництво міст для здорового
майбутнього»). Варто зазначити, що
загальноприйнятого визначення й концепції екосіті
поки ще не існує, але очевидно – для кожного
окремого регіону це повинна бути своя концепція,
яка відображатиме його географічні, соціальні та
економічні особливості.
Професор Московського державного
університету природооблаштування Тетіор А. Н.
пропонує таке визначення поняття «екосіті» – «місто
(частина міста), побудоване за принципами
екологічності, що знаходиться в екологічній рівновазі
з природою, не відторгається природними
екосистемами, не забруднює природу, пронизане
«коридорами зелені» з нішами для життя диких

10