Page 67 - 4566

– заміщення існуючих компонентів новими як з
тотожною функціональністю та інтерфейсами, так і з
розширеними характеристиками.
Необхідними умовами для цього процесу є
можливість маніпуляцій з компонентами як окремими
об'єктами зі збереженням властивостей і характеристик
різних частин ПС. Це досягається завдяки застосуванню
систем управління конфігураціями, за допомогою яких
відстежуються і виконуються усі зміни в конфігурації
системи.
Адаптація нових компонентів до вимог і умов
середовища. Цей процес, по суті і за змістом, майже не
відрізняється від відповідного процесу етапу інтеграції.
Наявні відмінності носять непринциповий характер. До них,
зокрема, можна віднести те, що у разі незадовільної
адаптації, завжди є можливість повернутися до існуючого
компонента і програмна система залишається без змін.
Окрім цього, сам процес адаптації може виконуватися
обслуговувальним персоналом користувача (за наявності
фахівців з необхідною кваліфікацією), а не розробником ПС.
Аналіз відмов функціонування, пошук і виправлення
помилок у ПС. Якщо за певних умов у програмній системі
з'являються відмови функціонування або помилки
програмування, то головним завданням їх локалізації є
знаходження компонентів, які ненормально працюють. У
більшості випадків обслуговувальний персонал не в змозі
виправити код компонента, до якого немає доступу.
Для виправлення помилок використовуються такі
механізми:
– звернення до розробника компонента і, якщо він був
спеціально створений для цієї системи, дочекатися від нього
виправлення помилки, а потім замінити відповідний
компонент;

67