Page 65 - 4566

компонента може мати свої власні відмінності, які залежать
від методу і способів інсталяції.
Створення цільової компонентної конфігурації.
Результати попередніх процесів є основою для створення
цільової конфігурації, до завдань якої входить:
– розташування окремих компонентів (мережні
адреси, імена каталогів і файлів);
– характеристики компонентів (наприклад, розміри,
необхідні ресурси і умови функціонування та ін.);
– опис взаємозв'язків компонентів (наприклад, опис
послідовностей ініціації і закінчення роботи).
Цей процес завершує створення цільової конфігурації.
Попередня інформація доповнюється:
– організаційними вимогами (упорядковування
категорій користувачів, надання їм певних прав доступу до
окремих компонент, до сервісів та ін.);
– технологічним регламентом (наприклад, за часом і
періодичністю ініціації компонентів, за виконанням певних
завдань та ін.);
– описом процесу ініціації ПС в цілому (наприклад,
може бути спеціально сформований пакет для запуску і
виконання системи).
Уся наведена інформація містить опис цільової
конфігурації і застосовується для підтримки функціонування
ПС на етапі супроводу. За наявності системи управління
конфігурацією приведені дані описуються відповідними
способами.
Етап супроводу. Порівняно з традиційними
методологіями розробки ПС етап супроводу в компонентній
методології характеризується такими особливостями.
1. Обслуговувальний персонал ПС не має доступу до
коду компонентів. У зв'язку з цим при необхідності зміни ПС
традиційні підходи і методи адаптуються до можливостей

65