Page 32 - 4551

новити на 100–200 м нижче від границі вічної мерзлоти в стій-
кій породі з постійною плюсовою температурою.
У нестійких породах, в яких цементом служить лід, роз-
мерзання призведе до серйозних ускладнень, а саме: до утво-
рення великих каверн і провалів, до розмиву устя. Перекриття
таких порід кондуктором без спеціальних додаткових заходів
з теплозахисту не усуває небезпеки ускладнень.
Для запобігання розмерзанню нестійких порід під час
буріння і експлуатації існують два види теплозахисту: актив-
ний і пасивний.
За активного теплозахисту порід тепловий потік виво-
диться із свердловини на денну поверхню і розсіюється в ат-
мосфері циркулюючим охолоджуючим агентом. Для цього
потрібно потужне холодильне устаткування з насосом (комп-
ресором) і додаткова колона більшого, ніж кондуктор, діамет-
ра. Активна система захисту знайшла широке застосування в
практиці буріння.
Пасивний теплозахист ґрунтується на обмеженні вели-
чини теплового потоку від свердловини в породу. Різними
способами створюється спеціальний тепловий екран на шляху
переносу тепла. Для цього використовуються подвійні обсадні
труби, простір між якими заповнений теплонепроникним ма-
теріалом, наприклад, поліуретановою піною. Простіший варі-
ант теплоізоляційної колони – коли обсадні труби зверху по-
криваються шаром поліуретанової піни товщиною 60 мм. Ці
труби мають назву “термокейс”. Простір між обсадними ко-
лонами заповнюється антифризами: дизельним паливом, роз-
чинами на нафтовій основі (РНО).
На рисунку 2.3 показано два варіанти конструкції сверд-
ловини: один з комбінованою системою термозахисту, а дру-
гий – тільки з елементами пасивного термозахисту.
Однією з проблем під час буріння свердловин в районах
вічної мерзлоти є забезпечення стійкості устя. З цією метою
направлення спускають подовженим до 30 м, іноді з подвій-
ними стінками, між якими створюється вакуум (термос).

31