Page 30 - 4551

ючим елементом колони (наприклад, муфтою).
З економічної точки зору бажано, щоб величина раді-
ального зазору була якнайменшою. З іншого боку, вона має
бути достатньою для вільного спуску колони до проектної
глибини і заповнення заколонного простору цементним роз-
чином. Величина радіального зазору залежить від жорсткості
(діаметра) обсадної колони, стану свердловини. Наявність
перегинів ствола свердловини, товстої і рихлої фільтраційної
кірки, випинання стінок свердловини вимагають збільшення
величини зазору.
Після розрахунку приймається найближчий більший ді-
аметр долота згідно із стандартом.
Діаметр проміжної колони (або кондуктора у випадку її
відсутності) визначається з умови проходження в ній долота,
вибраного для буріння під експлуатаційну колону

d  D   , (2.26)
в д k

де d – внутрішній діаметр труб проміжної (попередньої)
в
колони;
D - діаметр долота для буріння під експлуатаційну коло-
д
ну, згідно із стандартом;
 – діаметральний зазор між долотом і внутрішньою сті-
k
нкою попередньої обсадної колони.
Величину зазору  приймають із врахуванням оваль-
k
ності труб, допусків на зменшення їх діаметра, а також на збі-
льшення діаметра доліт. Залежно від розмірів доліт зазор при-
ймають в межах 5–15 мм.

Порівнюючи одержану величину d із стандартними,
в
приймають обсадні труби відповідного діаметра. Після цього

визначають максимальний діаметр обсадної колони d і, ко-
м
ристуючись співвідношенням (2.25), знаходять діаметр доло-
та для буріння під цю колону. Цикл розрахунків повторюється
стільки разів, скільки обсадних колон передбачено в констру-
кції свердловини.

29