Page 23 - 4546
P. 23
плани поверхів з експлікацією до них; на другому – фасади, розрізи; останні
креслення, як другорядні, розташовують на тих, що залишилися після
розташування головних креслень, місцях. Практично компоновку листів
виконують контурами креслень у тонких лініях, які потім можна витерти. У
контур креслень потрібно включити і розмірні лінії з колами, де
позначаються номери осей.
3.3.2. Плани поверхів. Викреслювання будь-яких будівельних креслень
починається з розбивочних осей. Осі несучих стін проходять у середині
контурів стін з урахуванням відстані від осі до краю стіни,яка потрібна для
надійного спирання балки або залізобетонної плити на стіну. Для дерев’яної
балки – 25 см. У внутрішніх стінах вісь проходить по центру. Для зовнішніх
не несучих стін прийнята “нульова” прив’язка – вісь проходить по
внутрішній поверхні стіни. Після нанесення контурів стін, тонкими лініями
заздалегідь викреслюють перегородки, а в них отвори дверей. Потім –
сходи. Визначені в розмірах для кожного приміщення віконні отвори
розташовують на контурах зовнішніх стін. Щоб остаточно встановити
розміри віконних отворів і простінків, необхідно пропорційно розмістити
його елементи: вікна, двері, цоколь, карниз, навіс над входом, балкон.
Тільки після цього остаточно визначають розташування в плані вікон
зовнішніх дверей, перегородок.
У навчальному кресленні планів дозволяється нанесення розмірів тільки
з правого боку і знизу креслення. Експлікації виконують на креслярських
листах поряд або вище кутового штампу.
3.3.3. Розрізи . Визначають місця на кресленнях планів, де пройдуть
площини розрізів – поперечного і повздовжнього. При цьому дотримуються
елементарних правил: розріз повинен проходити, як правило, через сходи;
через вікна, а не через простінки; через дверні отвори; між колонами, а не
через них. Для виконання цих правил можна проводити лінію розрізу
22