Page 247 - 4535

проаналізувавши результати виконання програми
енергозбереження, стає очевидним її неефективність.
Загалом потенціал енергоефективності будь-якої країни
можна поділити на дві складові: заходи у промисловості та
заходи у комунальній сфері. Світова практика та дослідження
українських вчених доводять, що житлово-комунальна галузь
має найвищий потенціал підвищення енергоефективності. У
системах комунальної енергетики існують величезні втрати,
що складають 22% під час виробництва, 25% під час
транспортування та 30% під час споживання тепла. Отже,
сукупні втрати досягають 80%.
Щороку дорожчає газ, вартість якого основна складова
тарифів на теплопостачання. За даних умов одержати
економію у формі вивільнених коштів майже неможливо. У
бюджетних установах України відсутній механізм обліку,
який дав би можливість відобразити фінансову економію,
одержану від скорочення споживання енергоресурсів, у
натуральних одиницях. Адекватним вирішенням цієї
проблеми було б визначення економії не у вартісних, а в
натуральних показниках (тоннах, куб. м, або Гкал).
Дефіцит доступних фінансових ресурсів (державних і
приватних) для впровадження енергоефективних заходів є
однією із суттєвих проблем. Законодавством задекларована
участь місцевих рад у кредитних відносинах. Але за існуючої
бюджетної політики існує багато перешкод для одержання
муніципальних кредитів.
Проблемою також є нерозуміння громадянами необхід-
ності скорочення споживання енергії: енергозаощадження для
пересічного громадянина щось далеке і дороге. Це породжено
відсутністю належного розгляду таких питань у школах і ВНЗ,
споживацьким підходом до довкілля й відсутністю
цілеспрямованої державної політики з вироблення в громадян
економії енергоресурсів

246