Page 217 - 4535

Утилізація відходів – від латинського utilis – корисний –
означає залучення їх у нові технологічні процеси з метою
одержання корисного продукту. Тобто використання відходів
як вторинної сировини, палива, добрива, будівельних
матеріалів або з іншою метою.
Варто розрізняти поняття »утилізація» відходів,
«реутилізація» або «рециркуляція».
Рециркуляція відходів – це їхнє багаторазове
використання після переробки (металевий брухт, макулатура,
склобій, мастила і т.д.).
Іноді зустрічається термін «знешкодження відходів»
технологічний процес або їх сукупність, у результаті якого
токсичні речовини (або група речовин) перетворюються в
нетоксичні сполуки, що не розкладаються.
Відомі чотири основних методи утилізації відходів:
біотермічннй, поховання, компостування і спалювання.
Біотермічний засіб заснований на спроможності твердих
відходів до самозаймання під впливом особливих мікро-
організмів – термофільних бактерій.
Компостування (гноїння) – біологічний процес розкла-
дання органічних речовин за допомогою мікроорганізмів.
Тепло, що виділяється при цьому, має дезинфікуючу
властивість, завдяки чому утворюється цінне добриво для
грунту. Згоряння відходів відбувається в спеціальних печах.
Теплом, що при цьому виділяється, можна опалювати
будинки, підігрівати воду. Проте в компості, а отже й у ґрунті,
іноді присутні домішки важких металів і інших токсичних
сполук, що накопичуються і можуть завдати шкоди людині і
навколишньому середовищу.
Спалювання – один із кращих методів ліквідації
відходів, використовуваних як промислова сировина. При
цьому потрібно враховувати те, що спалювання відходів на
сміттєспалювальних фабриках спричиняє забруднення
атмосфери. Розроблено технології, за якими з відходів

216