Page 118 - 4535

Наприклад. У недалекому минулому для нашого
суспільства був характерний пріоритет загальнодержавних
інтересів в усіх видах індустріальних виробництв, а серед цих
видів виробництв найвищий пріоритет завжди мав зворотний
комплекс.
Виховані в державних вузах відповідно до цих пріори-
тетів, інженери-конструктори, технологи матеріалознавці
навчились, уміли і уміють на найвищому рівні вирішувати
завдання, пов’язані зі створенням військово-космічної й іншої
техніки, принаймні, не поступаються в цьому нікому у світі.
Але, нажаль, з деяким меншим успіхом їм вдавалося
створювати оригінальні і конкурентоздатні на світовому
ринку технічні об’єкти індивідуального споживання, тобто
орієнтовані на окрему людину, які б задовольняли його
особисті, а не державні потреби (це практично вся побутова
техніка, уся сфера виробництва товарів народного
споживання, починаючи з легкових автомобілів і закінчуючи
водопровідними кранами).
Інженерові, не вихованому на пріоритетах загально-
людських гуманістичних цінностей, на значущості для
суспільства потреб окремої особистості, на відповідних цим
потребам стандартам якості, може просто не прийти в голову
(та й не приходить, це ми бачимо в повсякденному житті)
якщо йому, наприклад, доручать сформулювати концепцію
сучасного міського пасажирського автобуса – що один із
входів в автобус необхідно виконати у вигляді мікроліта
(спеціальна сходова з допомогою гідро- чи пневмопривода
опускається вниз для того, щоб легко міг ввійти на неї інвалід,
а потім вона піднімається до рівня підлоги салону автобуса)
[26].

117