Page 21 - 4531

Розкислювачем є елемент, який має в умовах зварювання
більше споріднення до кисню, ніж залізо. Як розкислювач
використовують кремній, манган, титан, алюміній.
Розкислювачі вводять у зварювальну ванну через електродний
дріт, покриття електродів, флюси.
Азот повітря, потрапляючи у стовп дуги, дисоціює і ,
перебуваючи в атомарному стані, розчиняється у рідкому
металі. Під час охолодження азот випадає із розчину і
взаємодіє із залізом, утворюючи нітриди - Fe 2N, Fe 4N. Вміст
азоту у металі шва шкідливо впливає на його механічні
властивості, особливо пластичність. Крім того, насичення
металу азотом сприяє утворенню газових шпар.
Водень у зону зварювання потрапляє із вологи покриття
електроду чи флюсу, іржі на поверхні зварювального дроту і
деталі, із повітря. Атомарний водень добре розчиняється у
рідкому металі. При охолодженні і, особливо, кристалізації
зварювальної ванни розчинність водню різко
(стрибкоподібно) зменшується. Водень, який виділяється, не
встигає повністю виділитися із металу шва. Це спричиняє
утворення газових пор. Крім того, атоми водню дифундуючи
у порожнини, які там є, спричиняють підвищення у них тиску,
розвиток у металі внутрішніх напружень та утворення
мікротріщин.

1.3 Мікроструктура зварного з’єднання

Зварне з’єднання (рис. 1.7) складається зі зварного шва
1, який утворюється внаслідок кристалізації зварювальної
ванни; зони сплавлення 2, у якій метал при нагріванні
перебував у твердо-рідкому стані, і зони термічного впливу 3,
яка є частиною основного металу, який піддавався тепловому
впливу, що спричиняє зміну структури і властивостей.

20