Page 113 - 4526

Оксидуванню піддають як чорні, так і кольорові метали.
За захисними властивостями оксидні покриття гірше ніж
фосфатні, тому оксидування частіше використовують при
підготовці під фарбу поверхні кольорових металів; чорні
метали переважно фосфатують.
Хімічному оксидуванню піддають частіше алюміній,
магній, мідь, цинк і їхні сплави. Як окислювачі
використовують хромову кислоту і її солі, нітрити,
персульфати лужних металів. Оксидування проводять в
кислому або лужному середовищі, тривалість оксидування при
0
0
t 15 – 20 С складає 10 – 20 хв. Після оксидування деталі
промивають в холодній, а потім в теплій воді, після чого
0
0
просушують при t не вище 60 С, або обдувають теплим
повітрям.

5.3 Способи нанесення лакофарбових матеріалів

Ручні способи нанесення лакофарбових матеріалів
пензлям, ручними валками, тампонами, а також з
використанням аерозольних балонів застосовують при
невеликих об’ємах фарбувальних робіт, переважно в побуті.
Ручні способи використовують в тих галузях промисловості,
де необхідно використовувати високотоксичні компоненти,
наприклад свинцевого сурику, з сполук міді та ін..
Ручні способи економічні, але не продуктивні й
трудомісткі.
Занурення й облив проводять головним чином для
одержання грунтувальних і одношарових покриттів на виробах
різної складності. Принцип цього методу заснований на
змочуванні поверхні рідким лакофарбовим матеріалом і
утриманні його у вигляді тонкого шару за рахунок в’язкості
матеріалу і адгезії.

112