Page 63 - 4525

струму. В результаті утворюється заглиблення у формі
сферичної лунки радіусом R (рис. 5.8.).

Рисунок 5.8 - Форма лунки

Частинки металлу, що вилетіли з лунки,
охолоджуються рідиною, яка знаходиться в зазорі, і
застигають у вигляді кульок. Як рідину використовують різні
діелектрики: гас плюс мінеральне масло в співвідношенні 1:1;
1:2; дистильовану воду. Поверхня набуває форму з явно
вираженими заглибленнями у вигляді лунок. Такі лунки
формують мікрорельєф, що характеризує шорсткість поверхні.
Поверхневий шар дна лунок відчуває вплив термічного циклу
нагріву і швидкого охолодження рідиною. Властивості цього
шару відмінні від властивостей металу в глибині заготівлі.
При електроіскровому режимі більшість іонів, що
мають значну масу, не встигають досягти негативно
зарядженого електрода і викликати видалення матеріалу з його
поверхні. Знімання металу відбувається переважно з анода,
який вибирають як заготівлі. Кількість і активність іонів, що
досягають поверхні інструменту, визначає інтенсивність його
зносу. Очевидно, чим менше буде знос інструменту, тим
точніше можна отримати деталь. Для цього прагнуть
сформувати імпульс з меншою тривалістю, щоб іони не
встигали досягти катода.
Полярність, при якій заготівка є анодом, називається
прямою. Якщо збільшити тривалість імпульсів струму, то
зростає інтенсивність знімання металу з катода (інструменту)

62