Page 12 - 4508
P. 12

ного скла. За конструкцією ізолятори поділяють на штирьові й
           підвісні.  Штирьові  ізолятори  застосовують  на  ПЛ  напругою
           до 1 кВ і на ПЛ 6 – 10 кВ. На номінальну напругу  6 – 10 кВ і
           нижче  ізолятори  виготовляють  одноелементними,  а  на  20  –
           35 кВ – двоелементними. Підвісний ізолятор тарілкового типу
           найбільш поширений на ПЛ напругою 35 кВ і вище. Підвісні
           ізолятори  складаються  з  фарфорової  або  скляної  ізолюючої
           частини і металевих деталей – шапки і стрижня, що сполуча-
           ються    з  ізолюючою  частиною  за  допомогою  цементної
           зв’язки. Для ПЛ в районах із забрудненою атмосферою розро-
           блені  конструкції  ізоляторів  брудостійкого  виконання  з  по-
           кращеними розрядними характеристиками і збільшеною дов-
           жиною шляху струму витоку. В умовному позначення ізоля-
           тора літери та цифри означають: П – підвісний; Ф (С) – фар-
           форовий (скляний); Г – для забруднених районів; цифра – до-
           пустиме навантаження на  ізолятор, кН;  А, Б, В  – виконання
           ізолятора. Підвісні ізолятори збирають у гірлянди, які бувають
           підтримуючими і натяжними. Перші монтують на проміжних
           опорах, інші – на анкерних. Кількість ізоляторів в гірлянді за-
           лежить від напруги лінії. Штирьові ізолятори закріплюють на
           опорах за допомогою гаків або штирів.
                  Окрім  скляних  та  фарфорових  ізоляторів,  широкого
           вжитку у більш ніж в 30-ти країнах світу (на Близькому Сході,
           в Північній Африці, Південно-Східній Азії, Центральній Аме-
           риці, Східній Європі) здобули полімерні  ізолятори. Ці  ізоля-
           тори використовують як ізолюючі конструкції на ПЛ, у розпо-
           дільчих пристроях електростанцій і підстанцій, у контактних
           мережах змінного і постійного струму електротранспорту, на-
           пругою від 1 кВ до 500 кВ за температури навколишнього се-
                                          0
                                0
           редовища від     - 60 С до + 50 С. Перевагами полімерних ізо-
           ляторів є: мала вага, зручність транспортування, зберігання та
           монтажу; не б’ються; високі електричні характеристики; мен-
           ше забруднюються; стійкі до зволоження; малі струми витоку;
           стійкі  до  актів  вандалізму;  підвищують  надійність  роботи
           ЛЕП.  Як  недоліки  слід  відмітити  наступні  особливості  полі-
           мерних ізоляторів: ерозія оболонки стрижня; поява мікро трі-
           щин стрижня, що зумовлює його руйнування; не допускають
           падіння та згинання; довша будівельна довжина, ніж у типової
           гірлянди  ізоляторів.  Полімерний  ізолятор  складається  із  зов-
           нішньої монолітної кремнійорганічної композиційної оболон-

                                          11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17