Page 16 - 4505

Плати розширення. Шини розширення на системній платі мають вигляд 8-, 16- або 32-
розрядних рознімних з’єднань розширення (слотів), в які вставляють плати розширення.
Конструктивно плата розширення – це друкована плата стандартного розміру з рознімним
з’єднанням типу ISA та PCI. На платі встановлено необхідні мікросхеми. Плата розширення
встановлюється у вільний слот системної плати. Іноді платами розширення називають тільки
додаткові електронні пристрої (модем, звукову плату та інше), які не входять до комплекту
поставки ПК.
Питання для самоперевірки
1. Які основні вузли ПК знаходяться в системному блоці? Які формати системного блока ви
знаєте?
2. Призначення блоку живлення.
3. Які компоненти комп’ютерної системи знаходяться на системній платі?
4. Опишіть мікропроцесор з точки зору конструктивного виконання. Які технічні дані
характеризують мікропроцесор?
5. Дайте характеристику таким основним параметрам мікропроцесора як набір команд,
розрядність, тактова частота.
6. Дайте характеристику мікросхемам статичної та динамічної пам’яті.
7. Який принцип роботи використовується в пам’яті типу EDO?
8. Призначення системної шини.
9. Яке призначення шини стандарту ISA?
10. Яке призначення шини AGP?
11. Яке призначення плат розширення?

1.4 Призначення, конструкція і характеристики пристроїв персональних
комп’ютерів: накопичувачі, адаптери
Накопичувачі - це запам’ятовуючі пристрої, призначені для довготривалого зберігання
великих об’ємів інформації, коли ємність накопичувача в десятки, сотні разів перевищує
ємність ОЗП або взагалі необмежена (якщо мова іде про змінні носії). Накопичувач потрібно
розглядати як сукупність носія та відповідного приводу. Привід – це об’єднання механізму
читання – запису із відповідними електронними схемами керування. Його конструкція
визначається принципом дії і видом носія. Носій, що є середовищем зберігання інформації, за
зовнішнім виглядом може бути дисковим або стрічковим; за принципом запам’ятовування –
магнітним, магнітно – оптичним, оптичним.
Інформація на дискових носіях зберігається у секторах (як правило, по 512 байтів). Сектори
розташовуються вздовж концентричних кіл – доріжок. Для дискети запис ведеться на двох
сторонах, тому сукупність доріжок з однаковими номерами називається циліндром. Сектори і
доріжки утворюються під час форматування носія.
НГМД – це пристрій, який працює із змінним 3,5 дюймовим (89мм) носієм (зроблені
зі спеціальної плівки -майлара), який вкритий феромагнітним шаром і поміщений у спеціальний
конверт (оболонка дискети). Стандартна ємність дискети 1,44 Мбайт. Флеш-дискети
вставляється у спеціальний роз’єм на задній або передній панелі системного блоку і мають
ємність від 500 Мбайт.
НЖМД – це пристрій з незмінним носієм. НЖМД повинен забезпечувати у сотні разів
більшу ємність та швидкість обміну даними. Тому інформація записується не на один, а на
набір дисків, який складається із декількох пластин, ідеально пласких із відполірованим
феромагнітним шаром. При цьому запис відбувається на обидві поверхні кожної пластини
(окрім крайніх). Пакет дисків обертається без зупинки і з великою частотою (до 7500, а в
окремих моделях до 10000 об/хв) доки ПК ввімкнений. Десятки фірм виробляють накопичувачі.
Для забезпечення взаємозамінності розроблені стандарти на їхні габарити та електронні
характеристики. Найрозповсюдженіші стандарти IDE (Integrated Drive Electronics) та SCSI
(Small Computer Sysytem Interface, читається як «сказі»).

15