Page 165 - 4503

картотеку з двома відділеннями (банками). До вмісту кожного
з банків відносяться певні файли, які ми ще називаємо
регістрами — по 8 бітів кожний.
Але як бачимо, сумарна кількість цих регістрів у
обидвох банках становить h’СF’, що у десятковому вимірі
7
становить число 158. Тобто більше, ніж число 128 (2 ), але
8
менше, ніж – 256 (2 ). Це тому, що не всі комірки памя’ті є
реалізовані.
Взагалі, наша картотека містить дві групи файлів. Деякі
з них мають назви і виконують спеціальні, наперед задані
функції. Такі файли називають реґістрами спеціального
призначення (РСП). Вони використовуються у керуванні
мікроконтролером та для відслідковувавання його стану чи
стану окремих його пристроїв. До таких реґістрів відноситься
відомий нам STATUS з адресою h’03’. На рисунку 5.18
позначені і деякі інші реґістри з поміж РСП, наприклад за
адресою h’05’ розміщений регістр PORTA, а за адресою h’86’ –
TRISB. Докладніше про них говоритимемо згодом. Решта
файлів можуть бути названі і використані програмістом за
його бажанням, вони призначені для зберігання даних, що
вживаються як дані загального призначення. У
мікроконтролері PIC16F84 є 68 таких реґістрів спеціального
призначення (РСП), з адресами в межах h’0C’...h’4F’. У
багатьох інших мікроконтролерах РІС файли з молодшими
адресами теж вживаються як РСП, а зі старшими – РЗП. У
багатьох інших моделях РІС об’єм пам’яті є більшим, ніж у
моделі PIC16F84. І тим не менше, максимальне число
комірок пам’яті мікроконтролерів так званого середнього
рівня сягає числа 368. Це не дуже велика кількість, тому
написані програми повинні бути достатньо ефективними щодо
їх використання. Адресація такої кількості комірок вимагає
уже не подвоєння числа 128, а збільшення розрядності з 7 до

165