Page 33 - 4499

Здобувачі протягом місяця після прикріплення до
вищого навчального закладу (наукової установи) подають на
кафедру (у відділ, лабораторію) на затвердження погоджений
з науковим керівником індивідуальний план роботи. Теми
дисертацій здобувачів після погодження на кафедрі
затверджує вчена рада установи.
Претенденти складають за місцем прикріплення
кандидатські іспити відповідно до програми підготовки зі
спеціальної дисципліни, іноземної мови та філософії, а також
інші іспити за рішенням вченої ради з урахуванням профілю
підготовки.
Здобувачів, які склали відповідні іспити і виконали
індивідуальний план, допускають до захисту дисертації на
здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Головним нормативним документом державного
регулювання процесу атестації наукових кадрів вищої
кваліфікації є "Порядок присудження наукових ступенів і
присвоєння вчених звань", затверджений Кабінетом Міністрів
України 28 червня 1997 року за № 644. До постанови було
внесено зміни і доповнення відповідними постановами уряду
від 5 серпня 1998 р. за № 1241 та від 22 липня 1999 р. за №
1336.
Цей документ визначає порядок присудження наукових
ступенів доктора і кандидата наук та присвоєння вчених звань
професора, доцента і старшого наукового співробітника.
Структурно він складається з семи розділів:
1. Загальні принципи
2. Присудження наукових ступенів
3. Присвоєння вчених звань
4. Переатестація та нострифікація.
5. Оформлення і видача дипломів та атестатів
6. Позбавлення наукових ступенів і вчених звань
7. Розгляд апеляцій
Відповідно до цього документа наукові ступені доктора
і кандидата наук присуджують, а вчені звання професора,
доцента і старшого наукового співробітника присвоюють
особам, які мають вищу освіту, глибокі фахові знання і значні
досягнення в певній галузі науки, у педагогічній діяльності.
Право присудження наукових ступенів доктора і
кандидата наук, а також присвоєння вченого звання старшого

33