Page 7 - 4497

ізотопних вимірах, при застосуванні методів нейтронної активації та ін.) Особлива роль
належить фізиці та хімії при моделюванні геохімічних процесів у земній корі.
Також, геохімія тісно пов'язана із геофізикою. Наприклад, питання енергетики різних
зон нашої планети пов'язані із розподілом радіоактивних елементів, який здійснюється за
геохімічними законами. Крім того, із атомарним складом мантії пов'язані явища геотермії,
електропровідності речовини, магнітні властивості, перетворення і реакції в умовах високих
тисків. Інакше кажучи, оскільки хімічний склад земної речовини визначає його фізичні
властивості, остільки геохімія нерозривно пов'язана з геофізикою. Пошукові роботи на різні
корисні копалини (нафта і газ, залізні руди, радіоактивні елементи та ін.) ведуться одночасно
геофізичними і геохімічними методами.
Об’єднуючою ланкою між геохімією, кристалографією і мінералогією є
кристалохімія. Сучасна кристалохімія, озброєна рентгеноструктурним аналізом, доставляє
для геохімії дані першорядної важливості. Цінність цих даних визначається тим, що
переважна кількість мінералів знаходиться в з'єднаннях, що володіють кристалічною
структурою. У сучасній мінералогії різко посилюється кристалохімічний напрямок, що дає
найбільш глибоке пояснення властивостям мінералів і їх генезису.
Геохімія найтіснішим чином переплітається із петрографією і літологією. Виникнення
природних мінеральних асоціацій у вигляді гірських порід - закономірний процес,
обумовлений фізико-хімічними властивостями тих систем, з яких утворюється породи.
Диференціація магми, явища асиміляції, метасоматозу і контактового метаморфізму
супроводжуються перегрупуванням атомів. Проблема вивчення хімічного складу гірських
порід набула настільки важливого значення, що виникла наука петрохімія, завданням якої є
дослідження закономірностей формування і зміни хімічного складу гірських порід.
Утворення осадових порід пов'язано із кардинальним перерозподілом хімічних
елементів між рідкими і твердими фазами, а також у колоїдних системах, тому літологія
пов’язана із хімією. Багато осадових порід утворилось в результаті хімічного осадження
елементів з концентрованих розчинів, і тут геохімічний процес виступає в «чистому» вигляді.
У зв'язку з цим виникає необхідність вирішувати геохімічні питання при з'ясуванні процесів
седиментації в різних фізико-хімічних умовах. Таким чином, єдність геохімії - мінералогії -
петрографії реально відображає існуючу в природі єдність атома - мінералу - гірської
породи.
Геохімія також має велике значення при вивченні природних процесів на стику
геології і географії. Зокрема, маються на увазі процеси вивітрювання, а також процеси
формування ландшафтних зон суші і біохімічних зон морів і океанів.
Геохімію ландшафтів вивчають географи, але ця інформація важлива і для пошукової
геохімії. Взаємозв'язок між окремими частинами ландшафтів геологічного минулого і
сьогодення встановлюється із допомогою геохімічних досліджень.
Геохімія виявляє в цілому речовинний обмін між атмосферою, біосферою,
гідросферою і земною корою.
При вивченні історії Землі геохімія йде однією дорогою із історичною геологією та
палеонтологією.
Наприклад, при вирішенні кардинальних проблем історичної геології, перш за все,
використовуються геохімічні методи, такі як: метод ізотопної палеотермометрії (вивчення
співвідношення ізотопів кисню в карбонатних органогенних породах) і методи
радіологічного датування віку. Як зазначав О. Ферсман, оцінка часу, яка лежить в основі
геології, пов'язана з розвитком геохімічних і радіологічних ідей. Завдяки розвитку цих ідей
геологічна наука набуває шкалу часу для оцінки масштабів різних геологічних явищ. У
другій половині ХХ століття за ізотопами кисню стали визначати температуру древніх морів

6