Page 7 - 4495

торії тектонічного розрізу, провідникових властивостей розрізу то-
що).
3. Розроблення методів прогнозу концентрацій вуглеводів у по-
кладах різного розрізу і розрахунок їх виявлення, тобто розрахунок

динамічних характеристик ресурсів регіону.
Відомо, що в надрах нафта чи газ проникає в пористі шари земної
породи в пласти, які називають колекторами. Вони можуть бути на-

повнені не тільки нафтою чи газом, але й водою, і, як правило, чер-
гуються з неколекторними пластами. Рідина чи газ перебувають в ко-
лекторі під значним тиском, тому при бурінні в свердловину нагніта-
ють глинистий буровий розчин. Кожну пройдену ділянку осаджують

трубами, які цементують. У результаті багатокілометрова свердлови-
на надійно ізольована. Експлуатаційникам необхідно вирішувати: по-
перше, які з пластів колекторні і, по-друге, які з колекторних пластів

продуктивні. Число колекторних пластів у свердловині може досяга-
ти декілька десятків і серед них можливі найрізноманітніші співвід-
ношення нафтогазоносних і водоносних.

При експертизі колекторних пластів та поділі їх на продуктивні і
непродуктивні виникає ряд проблем, зв’язаних з слабкою структуро-
ваністю геологічних об’єктів. По-перше, самі колекторні пласти бу-

вають різної товщини (від 1 до 10 м) і, чим менша товщина пласта,
тим важче його класифікувати - сильніше з’являються випадкові
впливи на геологічні і геофізичні показники, вкраплення інших порід
і т.і. По-друге, пористість породи може бути інша, тому міра запов-

нення породи може бути різна і, отже, різні геологічні і геофізичні
параметри, що визначають колекторні властивості, а також чи вони
продуктивні.

Аналіз літературних джерел свідчить, що в нафтогазовій галузі
при визначенні об’єктів, які утворюють нафтогазову предметну об-
ласть, існує формально логічна недосконалість. Наприклад, природ-
нім резервуаром вуглеводнів вважається геологічний об’єкт, що має

колекторські властивості, які дозволяють йому бути потенційним aбо
реальним вмістилищем флюїдів (нафти, газу, води інших різних їх
поєднань), і обмежене знизу (для води) і (aбо) зверху (для вуглевод-

нів) відносно непроникними (слaбкопроникними) породaми (ек-
ранaми). А пастка вуглеводнів – це чaстинa об’єму резервуару (у рід-
ких випадках - увесь), що характеризується співвідношенням струк-

тури (форми) і якості слaбкопроникних (aбо прaктично непроникних)
екрaнів, які величинaми і нaпрямком перепaду нaпорів зaбезпечують

7