Page 47 - 4490

а) ті люди, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються
на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо),
і вона для них не є першочерговою справою життя ні в матеріальному, ні в
інтелектуальному аспектах; б) ті люди, політична діяльність для яких є
професійним заняттям і основним джерелом існування; в) правильна відповідь а і
б; г) немає правильної відповіді.

2.A20. М. Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки.
Згідно неї, тих людей, участь у політиці для яких не є ні професійним, ні
постійним заняттям і виявляється лише час від часу (під час голосування,
висловлення думки на референдумах тощо), він назвав:
а) політиками за випадком; б) політиками за сумісництвом; в) політиками за
професією; г) немає правильної відповіді.

2.A21. Згідно найбільш загальної типології політичної поведінки, яку
запропонував М. Вебер, тих людей, які ведуть політичну діяльність лише в разі
необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі
політичних партій тощо), він назвав:
а) політиками за випадком; б) політиками за сумісництвом; в) політиками за
професією; г) інша відповідь.

2.A22. Згідно найбільш загальної типології політичної поведінки М. Вебера,
людей, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним
джерелом існування, вчений назвав:
а) політиками за випадком; б) політиками за сумісництвом; в) політиками за
професією; г) правильна відповідь інша.

2.A23. Тоталітарну, авторитарну та демократичну політичну владу розрізняють на
основі:
а) принципу поділу влади; б) сфер суспільного життя; в) типів політичного
режиму; г) легітимності.

2.A24. Законодавчу, виконавчу та судову владу розрізняють на основі:
а) сфер суспільного життя; б) принципу поділу влади; в) носіїв влади; г)
легітимності.

2.A25. Що з переліченого не відноситься до примусових (силових) ресурсів влади?
а) армія; б) поліція; в) суди; г) норми моралі.

2.A26. До нормативних ресурсів влади відносяться:
а) правові й політичні норми; б) заходи адміністративного покарання: штраф,
адміністративний арешт тощо; в) заходи кримінального впливу: примусові роботи,
позбавлення волі, конфіскація особистого майна тощо; г) матеріальні блага.

47