Page 7 - 4488

континентальний шельф 3, за брівкою 4 якого починається
континентальний схил 5, що спускається в глиб моря. За
підніжжям 6 схилу є область відкладення осадових порід, так
званий континентальний підйом 7, ухил якого менший, ніж у
континентального схилу. За континентальним підйомом
починається глибоководна рівнинна частина 8 морів.

Рисунок 1.1 - Профіль континентального шельфу

Вивчення показало, що глибина кромки шельфу по всій
земній кулі, складає приблизно 120 м, середній схил
континентального шельфу - 1,5-2 м на 1 км.
За прогнозами фахівців понад 60 % площі шельфу
перспективні на нафту і газ. При цьому прогнозовані ресурси
і запаси, виявлені в родовищах газу і конденсату,
переважають над відповідними ресурсами і запасами нафти.
Освоєння морських родовищ почалося в 1824 р., коли
на шельфі Апшеронського півострова в районі Баку на 25-30
м від берега почали споруджувати ізольовані відведення –
нафтові колодязі, і вичерпувати нафту з неглибоко
залягаючих горизонтів. Нафтогазові родовища в прибережній
зоні Каспійського моря почали освоюватися ще більше 100
років тому. З 1891 року в США почали продаватися ділянки
морів, на дні яких були виявлені запаси вуглеводневої
сировини. У ці ж роки на Каліфорнійському побережжі
почалося буріння похилих свердловин, що досягають
покладів нафти на відстані 200 м від берега. У 1936 р. на
шельфі Каспійського моря, а з 1947 р. на шельфі

6