Page 6 - 4488

1 СУЧАСНИЙ СТАН ОСВОЄННЯ МОРСЬКИХ
РОДОВИЩ

Поступове виснаження запасів нафти і газу на суші і
загострення світової енергетичної кризи зумовило
необхідність все більш і більш широкого освоєння
нафтогазових ресурсів морського дна, в надрах якого
зосереджено майже в 3 рази більше нафти і газу, ніж на суші.
Близько 22 % площі Світового океану (приблизно 80,6
2
млн км ) займає водна околиця материків, що складається з
трьох зон: шельфу, материкового схилу і підніжжя. Із
загальної площі дна морів і океанів перспективні на нафту і
2
газ близько 75 млн км (приблизно 21 %), зокрема на шельфі
2
2
19,3 млн км , на материковому схилі 20,4 млн км і в межах
2
материкового підніжжя - 35 млн км . Найдоступнішою є
шельфова зона.
Під шельфом (англ. Shelf) розуміється вирівняна
частина підводної околиці материків з незначним ухилом, що
примикає до суші і характеризується загальною з нею
геологічною будовою. Глибини зовнішньої межі шельфу
зазвичай складають 100-200 м, але в окремих випадках
досягають 1500-2000 м (Південно-Курильська улоговина
Охотського моря). Ширина шельфу лежить в межах від 1 км
до 1700 км. (Північний Льодовитий океан), складаючи в
2
середньому 65-70 км, а загальна площа - близько 32 млн км
або майже 11,3 % поверхні Світового океану. Основна
частина площі шельфу Світового океану (приблизно 70%)
розташовується на глибинах, що не перевищують 180 м, а
глибина морів в районі переходу шельфу в материковий
схил коливається від 200 до 600 м. У тих випадках, коли зона
нижча за рівень малої води украй нерегулярна і в ній
трапляються глибини, які набагато перевищують типові для
континентального шельфу, застосовують термін
«бордерленд».
На рис. 1.1 представлений профіль континентального
шельфу. За береговою лінією 2 простягається

5