Page 127 - 4488

дно. Стінгер випрямляється у міру сходження з нього
трубопроводу. Послідовні етапи занурення трубопроводу
показані на рис. 9.7, а-д. Піднімають сплетіння трубопроводу
у зворотній послідовності.
Підняття трубопроводу з дна водоймища завглибшки
30-40 м можна здійснювати за допомогою плавучих кранів чи
в зимовий час із допомогою лебідок, розміщених на льоду.
Для піднімання з великих глибин (100 м і більше) чи за
великої від'ємної плавучості трубопроводу необхідно
прикладати не лише вертикальні підіймальні сили, але і
розтягувальну силу.
Один із варіантів підняття трубопроводу для усунення
пошкодженої ділянки труби показаний на рис. 9.8. Для
підняття сплетіння трубопроводу рекомендовано
використовують лебідку 6 з регульованим зусиллям
натягнення у поєднанні із стаціонарними 1 і самохідним 5
кранами. Завдання стаціонарних кранів - сприйняття більшої
частини навантаження від маси сплетіння, а самохідних
кранів - усунення дефектних ділянок сплетіння і при
стикуванні нових секцій трубопроводу. Перед підняттям
трубопроводу водолаз приєднує линви натяжної лебідки й
стаціонарного крана до буксировочного оголовка сплетіння.
Послідовність операцій підняття трубопроводу показана на
рис. 9.9.
На рис. 9.8,а зображено положення сплетіння
трубопроводу 9 з приєднаною тяговою линвою 7 до оголовка
8 перед початком підняття. На рис. 9.8,б - положення
піднятого сплетіння до поверхні води, зусилля сприймають
линви 2 і 3 стаціонарного крана і линва самохідного крана; на
рис. 9.8,в - схема усунення пошкодженої ділянки труби АБ,
тягова линва від'єднана, основне навантаження сприймає
линва 2; на рис. 9.8,г - схема усунення самохідним краном 5
пошкодженої ділянки труби АВ.

126