Page 81 - 4484

цифра — номер кривої; друга – довжинаканалів, мм; третя —
радіус каналів, мм).
При дослідженні свердловини гідродинамічними
методами, побудувавши криві припливу та відновлення тиску,
можна визначити коефіцієнт її гідродинамічної
недосконалості φ:
φ = φ c · φ s . (5.2)
За відомими методами дослідження неможливо
знайти окремо кожну складову цілого добутку. Однак,
знаючи тип перфоратора, його заряд, визначивши за даними
стендових випробувань розміри каналів і ймовірність їх
утворення, можна розрахувати φ c.

r
ln k
r
 с  c
  r  1  1  (5.3)
ln  k   ln  
   
 l пл  l пл n я  n к   2   r пл  n я 

де r — радіус контуру живлення, м;
k
r - радіуссвердловини, м;
c
l і r - довжинаі радіус каналу в пласті за цементним
пл
пл
кільцем, м;
n - числоканалів у горизонтальній площині, шт.;
к
n -число ярусів каналів в одному лінійному метрі
я
вертикальної площини, шт.;  =4; 2; 1,86; 1,76 відповідно при
n =1; 2; 3; 4.
к
З (5.2) знаходять коефіцієнт φ s
φ s = φ/φ c ·
Таким чином, дослідивши свердловину після
перфорації, можна визначити, яка частка недосконалості
зумовлена технологією перфорації свердловини, а яка -
технологією розкриття пласта та його цементування. Це дає
змогу запропонувати обґрунтовані заходи щодо збільшення
продуктивності пласта та дебіту свердловини.

80