Page 8 - 4484

з різними тисками з метою попередження нафто-, газо-,
водопроявів або поглинання в пласт промивної рідини;
значного зменшення фільтрації промивної рідини в пласт)
бажано забезпечити швидке утворення зони кольматації.
Технологія цієї примусової кольматації розроблена в
Уфимському нафтовому інституті під керівництвом проф.
Мавлютова М.Р. Суть її в тому, що через гідромоніторні
насадки, встановлені в наддолотномуперевіднику, струмінь
промивної рідини ударяє у стінки свердловини і примусово її
кольматує. Заповнений дисперсним середовищем під тиском
поровий або тріщинний простір здатний витримувати перепад
тиску з боку свердловини в пласт або з боку пласта в
свердловину 6-8 МПа. Алекперов В.Т.у своїх експериментах
визначив залежність ступеня кольматації гірської породи від її
проникності, часу взаємодії бурового розчину та перепаду
тиску. Цими дослідженнями встановлено, що незалежно від
діючого перепаду тиску найбільш інтенсивна кольматація
відбувається протягом 3-5 хв та закінчується після 15 хв
фільтрації. Швидкість кольматації більша в високопроникних
2
пластах. Наприклад, якщо для породи з проникністю 2 мкм
ступінь кольматації за вказаний час становить приблизно 70%,
2
то для пласта з проникністю 0,02 мкм - лише 30%. Збільшення
перепаду тиску спричинює зростання ступеня кольматації.
Найбільший ступінь кольматації спостерігається на відстані
від стінки свердловини до 6-7 мм.
При незначних розмірах зони кольматації (1-3 мм)
втрати продуктивності можуть становити лише 5-8%.
Водночас відомі результати експериментів, проведені
КрюгеромР.Ф., ФогелемЛ.С., АбрамсомД.В., в яких
зазначалося проникнення дисперсних частин на глибину 20-40
см та більше і при цьому продуктивність зменшувалась
внаслідок кольматації в 5-10 разів.
Різниця в ступені впливу зони кольматації на зниження
проникності пластів зумовлена різницею режиму забруднення
пласта кольматацією. Більшість дослідників, аналізуючи
забруднення пласта кольматацією, дотримуються концепції
внутрішньо-порового утворення склепіння. За цією
концепцією частинки з розмірами, меншими від діаметру пор,
але більшими третини їх прохідного перетину, зустрічаючись,
утворюють перегородки, що затримують частинки меншого

7